Артполе. Поле відпочинку, задоволення, музики і свободи
Куди подітись на вихідні? Та звичайно подалі від міста, на природу. Тим більше коли не так далеко проходить щорічний фестиваль Артполе. За словами старожилів, фест зараз переживає не найкращі часи. Він став не таким масовим як за часів Шешор, а музична сцена стала надто вже «бідною», запрошують лише бюджетні гурти. Але якщо їдеш відпочити душею та тілом, ти знайдеш це, незважаючи ні на які негативні тенденції.
Насамперед скажу, що відносна невелика кількість людей створює таку собі приємну атмосферу сімейності фестивалю, а атмосферу свята створюють самі люди. І якщо ти їдеш позитивно налаштований то у відповідь отримаєш те саме.
Фестиваль проходить у селі Уніж Городенківського району Франківщини і триває 5 днів. Саме село має понад 500 рочкіу і знаходиться на березі Дністра в 12 кілометрах від траси на Франик. Розповідали, що нараховує 89 людей.
Перше, що кинулось на нашому шляху це дороги Франківщини. Хто там кричав, що у нас розбиті дороги? Ми своїми маємо пишатись) Їдуть на фест до речі окрім наших ще білоруси та поляки, яких було багато. І навіть на ось таких авто.
Приїхавши на місце ми одразу не дивлячись на щільність знайшли все ж місця для 3 палаток в «Чернівецькому районі», а потім нам провели екскурсію, де заряджати телефони, де душ, і де єдине місце де ловить МТС, за що подякував Марині Львівні. Разом з тим як за не потребою вимикається телефон, вимикається все те що тебе так обтяжувало у місті, увесь негатив. Ну то й на тій хвилі сіли обідати. І тут я не можу не сказати велике спасибі за гарні млинці «Кабачковій багіні» Катрусі.
Ну, а також городам і полям за овочі і хліб, коровам за сир, морю за сардінку, свиням за ковбасу, а лікьороводочному заводу за гарний настрій. Вперед фестивалити.
Вечір був насиченим на події і покинувши палатку десь о 16-ій, повернувся близько 4-ої. Що сподобалось, що музика звучить всюди. В палаточному містечку грають на гітарах та інших музичних інструментах, багатьох я і назви не знаю, в барах джемлять різні музиканти, як на сцені, так і просто за столиками. І треба сказати, що це мені сподобалось значно більше, ніж головна сцена. На другий день я навіть їй уваги багато не приділяв. Ну і варто відзначити, що найкращий двіж був у філіалі нашого «Пабліку».
До речі там же, можна було відносно недорого і поїсти. Хоча й місцеі бабусі продавали домашні наїдки, вареники, бараболю, борщ, пиріжки і теж за доволі помірними цінами. Ми продукти брали, але готувати часу не було)
Повертаючись до мистецтва. Десь о першій на малій сцені розпочалась вистава Андруховича «Альберт» з самим автором та чарівною Уляною Горбачевською. Сподобалось. Обіцяють її на Мередіан Черновіц, так що буде змога ще побачити.
Опісля пішли шукати неймовірну полячку, яка за день до цього виступала на головній сцені, а зараз зі своїми музикантами співала по всьому фесту. Ми стали свідками її концерту біля Пабліку, тож хотілося почути знову.
Знайшли її у одній із чайних близько 3-ої ночі. Це був «Алхімік». Під шатром розкидана солома та подушки, на яких можна сидіти, смакувати чаєм і слухати чудовий голос польською співачки з гурту «Miąższ».
Ну, потім знову Паблік і «діскотєка» аж до рання під ось таких от і інших неймовірно крутих хлопаків
Виспавшись також є чим себе зайняти вдень. Є купа майстер-класів на любий смак. Танці, якісь там плетіння, ліпка із глини, малювання, співи, гра на якихось інструментах і багато іншого. Можна після тривалих репетицій у складі «Як умієм, так і пієм" Оrchestra вийти на велику сцену.
А можна й просто йти купатись чи загорати на Дністер
Тут можна все. Це Артполе. Поле відпочинку, задоволення, музики і свободи.
П.С. За фотки окреме дякував, з послідующім занєсєнієм в лічний стакан, Тарасу Піцу.
Насамперед скажу, що відносна невелика кількість людей створює таку собі приємну атмосферу сімейності фестивалю, а атмосферу свята створюють самі люди. І якщо ти їдеш позитивно налаштований то у відповідь отримаєш те саме.
Фестиваль проходить у селі Уніж Городенківського району Франківщини і триває 5 днів. Саме село має понад 500 рочкіу і знаходиться на березі Дністра в 12 кілометрах від траси на Франик. Розповідали, що нараховує 89 людей.
Перше, що кинулось на нашому шляху це дороги Франківщини. Хто там кричав, що у нас розбиті дороги? Ми своїми маємо пишатись) Їдуть на фест до речі окрім наших ще білоруси та поляки, яких було багато. І навіть на ось таких авто.
Приїхавши на місце ми одразу не дивлячись на щільність знайшли все ж місця для 3 палаток в «Чернівецькому районі», а потім нам провели екскурсію, де заряджати телефони, де душ, і де єдине місце де ловить МТС, за що подякував Марині Львівні. Разом з тим як за не потребою вимикається телефон, вимикається все те що тебе так обтяжувало у місті, увесь негатив. Ну то й на тій хвилі сіли обідати. І тут я не можу не сказати велике спасибі за гарні млинці «Кабачковій багіні» Катрусі.
Ну, а також городам і полям за овочі і хліб, коровам за сир, морю за сардінку, свиням за ковбасу, а лікьороводочному заводу за гарний настрій. Вперед фестивалити.
Вечір був насиченим на події і покинувши палатку десь о 16-ій, повернувся близько 4-ої. Що сподобалось, що музика звучить всюди. В палаточному містечку грають на гітарах та інших музичних інструментах, багатьох я і назви не знаю, в барах джемлять різні музиканти, як на сцені, так і просто за столиками. І треба сказати, що це мені сподобалось значно більше, ніж головна сцена. На другий день я навіть їй уваги багато не приділяв. Ну і варто відзначити, що найкращий двіж був у філіалі нашого «Пабліку».
До речі там же, можна було відносно недорого і поїсти. Хоча й місцеі бабусі продавали домашні наїдки, вареники, бараболю, борщ, пиріжки і теж за доволі помірними цінами. Ми продукти брали, але готувати часу не було)
Повертаючись до мистецтва. Десь о першій на малій сцені розпочалась вистава Андруховича «Альберт» з самим автором та чарівною Уляною Горбачевською. Сподобалось. Обіцяють її на Мередіан Черновіц, так що буде змога ще побачити.
Опісля пішли шукати неймовірну полячку, яка за день до цього виступала на головній сцені, а зараз зі своїми музикантами співала по всьому фесту. Ми стали свідками її концерту біля Пабліку, тож хотілося почути знову.
Знайшли її у одній із чайних близько 3-ої ночі. Це був «Алхімік». Під шатром розкидана солома та подушки, на яких можна сидіти, смакувати чаєм і слухати чудовий голос польською співачки з гурту «Miąższ».
Ну, потім знову Паблік і «діскотєка» аж до рання під ось таких от і інших неймовірно крутих хлопаків
Виспавшись також є чим себе зайняти вдень. Є купа майстер-класів на любий смак. Танці, якісь там плетіння, ліпка із глини, малювання, співи, гра на якихось інструментах і багато іншого. Можна після тривалих репетицій у складі «Як умієм, так і пієм" Оrchestra вийти на велику сцену.
А можна й просто йти купатись чи загорати на Дністер
Тут можна все. Це Артполе. Поле відпочинку, задоволення, музики і свободи.
П.С. За фотки окреме дякував, з послідующім занєсєнієм в лічний стакан, Тарасу Піцу.
0 коментарів