Червона рута в гуцульських Альпах

Найвідоміший витвір Володимира Івасюка «Червона рута», вже давно вийшов за межі просто пісні. Її виконують і знають в усіх куточках України та за її межами.

Нова хвиля популярності цієї пісні відбулась в останні часи завдяки футбольним ультрас, у яких вона стала по суті патріотичним гімном і виконується на всіх стадіонах країни.  

Я точно не пам’ятаю коли відбулось моє знайомство з цією піснею, але чітко  закарбувалась мить, як я її співав разом з усім стадіоном «Буковина» у 1989 році під час однойменного фестивалю, що проходив у Чернівцях.

Коли я вперше побачив на фото квітку «червону руту», то це було як і з піснею —  любов з першого погляду і першого дотику до прекрасного.

http://cs620231.vk.me/v620231426/960d/9PZ2AMIL3bc.jpg (відкрити у більшому розмірі)

Тепер, я вже наглядно розумів яким чином цією квіткою можна когось зачарувати.

 
 http://cs620231.vk.me/v620231426/95e5/bSMJ43k3B7U.jpg (відкрити у більшому розмірі)

Цього року «червона рута» цвіла настільки рясно, що деякі схили чорногірського і мармароського хребтів перефарбувались в яскраво-рожевий колір.

http://cs620725.vk.me/v620725238/de98/ND7gbQ-VcVM.jpg (фото Максима Рижука)

Тому як тільки випала нагода потрапити у гори на Мармароський масив (Гуцульські Альпи), я зібрав наплічник і відправився на пошуки чарівної квітки.

 
http://cs620231.vk.me/v620231426/9603/xU7_x_vGBvk.jpg (відкрити у більшому розмірі)

Щоб побачити східнокарпатський рододендрон (офіційна назва) у всій красі, необхідно не полінуватися встати о 4 ранку, адже у перших променях сонця він здатен зачарувати навіть тих, хто доволі скептично ставиться до квітів і вважає це жіночими «штучками».

 


http://cs620231.vk.me/v620231426/95f9/ceYe8QFy24I.jpg (відкрити у більшому розмірі)

Для мене як «Червона рута» Івасюка давно перейшла тісні рамки поняття «пісня», так і квіти «червоної рути», після першого ж побачення, різким і впевненим рухом вийшли за межі карпатської флори і справді стали чар-зіллям.

http://cs618320.vk.me/v618320426/5577/LjR6vkGuHco.jpg (відкрити у більшому розмірі)

Під ще доволі прохолодними ранковими променями сонця я дивився як поволі прокидаються Мармароси.

http://cs620231.vk.me/v620231426/95c1/tsMcLvTb5Ak.jpg (відкрити у більшому розмірі)

Ніби школяр у батьків вони випрошували «ще хвилиночку», й ще більше кутались у залишки пурпурової ковдри з рододендрону.

http://cs620231.vk.me/v620231426/9617/lCOhzVTKysM.jpg (відкрити у більшому розмірі)

Та липень безжалісно стягував її з гір, обіцяючи неодмінно повернути за рік.