Водоспади крізь спиці коліс

Відвідавши більшість водоспадів у Карпатах я вже можу скласти певний рейтинг для себе. І Манявський водоспад є безумовним лідером. Тому розробляючи маршрут для першої веломандрівки з ночівлею, я орієнтувався саме на нього. Два роки тому я вперше відвідав Манявський та Бухтівецький водоспади  і тепер вирішив повторити це, але вже у вело форматі.  
Разом з двома попутниками ми завантажились у дизель до Коломиї, а згодом звідти таким же транспортом рушили до Делятина. З місця старту до Манявського водоспаду нам потрібно було проїхати орієнтовно 50 кілометрів, тож ми осідлали своїх залізних коней і рушили.

Звичайно на дорозі з активним рухом транспорту ти сконцентрований і краєвиди бачиш лише краєм ока, або коли траса порожня, та на одному з підйомів мене здивувало справжнє диво боротьби природного з сучасним. З асфальту пробилося невеличке джерело і вода стікала вниз по дорозі. 
 

Подумалось, що природу не стримають якісь умовності у вигляді асфальту, тим більше такої якості як роблять зараз. 
Звернувши після Надвірної з основної траси стало дещо легше, але у свою чергу дорога стала нагадувати друшляк. Та все ж з’явився час для розгляду краєвидів і буднів місцевих сіл. Звернув увагу, що більшість будиночків акуратні і доглянуті,

у двох селах збудовані великі й гарні нові церкви, мости всі пофарбовані у жовто-блакитні кольори, а місцями ще й патріотичні надписи зроблені, які видно під кутом.

Останні кілометрів сім у спеку і суцільне бездоріжжя давалися вже важкувато, але знаючи, що на фініші чекає смачна вечеря і неймовірні за своєю красою водоспади, вмикалась додаткова передача в ногах.
 

Майже 18 метрів справжнього природного дива зачарують навіть найчерствішу людину.

Спочатку ти потрапляєш в каньйон де тебе зустрічає прохолодний подих водоспаду. Чим далі йдеш, тим більше наростає звук міцних і потужних обіймів води з камінням, яке радо зустрічає з польоту кожну краплину. І в самому кінці каньйону Манявський красень вихваляється своїм прохолодним вбранням, а я… чужим велосипедом, який позичив для фото у трьох однодумців з Калуша.

Не менш гарним є звичайно і Женецький водоспад, про який я розповім у наступний раз, проте в комплексі за рахунок більшої кількості цікавинок, Манявський міцно тримає лідерство.
Сам водоспад можна спостерігати і зверху,

де поруч розташувався невеличкий 2-метровий водоспад.

А ще на 50 метрів вище ріка Манявка спільно з природою створили ще одне диво.

Є що подивитись і нижче за течією. Водоспадів там немає, але каньйон досить гарний.

Окрім того є дві чудові ванночки з глибиною більше метра, де можна отримати заряд бадьорості.

Ранковий душ під водоспадом

і ми вирушаємо до Бухтівецького по новій лісовій дорозі.

Більшість підйому близько години ми йдемо пішки, але спуск нас балує надмірними швидкостями, екстремальною дорогою і надлишком адреналіну. Ось тут я вже точно не бачив навколо себе нічого, оскільки максимальна концентрація на кожному камінчику на дорозі. На жаль у нашій команді не обійшлось без падінь, та головне, що травми були незначними і дозволили продовжити рух.
Бухтівецький водоспад значно поступається у красі та висоті Манявському, але довколишні скелі

і сусідній Крапельковий водоспад додають йому балів.

Останнього немає на карті, про нього несправедливо рідко згадують, але він викликає справжнє захоплення у тих хто таки вирішить завітати до нього в гості.

Він радо сховає вас за свої прозорі гардини від важких та сірих буднів та неодмінно зачарує своєю сонячною усмішкою.

Спека на дворі виснажує, тож я радо пірнаю в обійми до старого друга «Бухтівця», адже ми не бачились вже два роки.

Але справжнім раєм для любителів поплавати і пострибати з берега у річку є місце в селі Пасічна де Бухтівець впадає у Бистрицю Надвірнянську утворюючи малий Бухтівецький водоспад.
 

Проте відсутність часу та грозовий фронт змушують нас проїхати цього разу повз нього з неодмінною обіцянкою повернутись.
 

Адже є місця в які тобі хочеться повертатись знову і знову, і цього разу ми відвідали саме такі. Тому зараз з нетерпінням чекаю знову тієї миті, коли краплі Бухтівця та Маняви будуть карколомно стрибати з висоти тішачи своєю красою і викликаючи захоплений подив у кожного хто вирішив познайомитись з цими природними дивами.