Ідеальний запах
Ти знаєш, я забув твій запах. Хоча зазвичай пам'ять дозволяє мені впізнавати людей з закритими очима, яких навіть давно не бачив.
Ні, справа не в тому, що в тебе була сила силенна тих парфумів і я плутаюсь. Твій аромат був особливий.
Так пахне ліс після дощу, так пахне кришталево прозора вода в гірських озерах, так пахне карпатське різнотрав’я на полонинах, так пахне життя, так пахне щастя, так пахне кохання. І все це лише в одному флаконі.
Він давно зник з футболок, його з’їв пральний порошок. Він вивітрився з фліски в якій ти грілась, а я так ніколи її й не одягнув. Він залишив моє серце…
Тепер я знаю, ідеальний запах існує. Прийти до нього легше ніж цього досяг «Парфюмер». Хочеться дихати, глибоко, на усі груди, до запаморочення в голові.
Та я, на жаль, забув твій запах.
4 коментарі
Ти знаєш, я забув твій запах,
Тебе забув, без тебе став мінливий,
І не тому, що я тебе давно не бачив,
Твій аромат єдиний, особливий.
Так може пахнути лиш ліс після дощу,
Так кришталево пахне озеро гірське у лоні,
Так пахне в травах вкрита полонина,
Так пахнеш ти і все твоє в однім флаконі.
Тебе любив і сумував без тебе,
Твій запах зберігав серед футболок,
Але, нажаль, залишив моє серце,
Він зник без смерекових голок.
І я сумую, бо тебе не пам’ятаю,
Коли тебе не можу я вдихнути в груди,
І хоч забув, але згадаю безперечно,
Коли твій ідеальний запах буде всюди.