Крижаний король карпатських водоспадів

Влітку я вперше познайомився з найвищим водоспадом Карпат, що розташований неподалік кордону з Румунією у Мармароському масиві. Тоді ми дуже поспішали тому насолодитись вдосталь його красою нам не вдалось.

Я пообіцяв будь що повернутись до нього наступного року, але пощастило це зробити в останній день цього, через те, що ми змінили наш маршрут на його користь.
31 грудня дорогою до полонини Лисича, де ми мали зустрічати Новий рік, ми завітали у гості до  26-метрового Ялинського крижаного велетня.

Я розумів, що враховуючи його не значну потужність він певно замерз, але побачене просто відібрало мову. Хоча будь-які слова зайві і не зможуть описати ні красу водоспаду, ні відчуття, які бурлили всередині як потужний водограй.

Чомусь згадалось дитинство і те як я мріяв, не дивлячись на небезпеку, опинитись на місці Кая і побувати в замку із криги. І ось мрії дитинства збулись. Я насолоджуюсь красою крижаного замку короля карпатських водоспадів.

На відміну від літа він став тихим і за міцними, неймовірної краси крижаними бурульками, ледь чутно шепіт води.

В мінус 12 попити води з Ялинського водоспаду стало доволі проблематично, але ми все ж знаходимо слабинку в його міцних крижаних обіймах.

Відхилення від першопочаткового маршруту вартувало нам згодом багато сил і трохи здоров’я. Але про це у наступній розповіді. Та якби мені випала зараз нагода все повторити при тому, що не було б можливості щось змінити, я б не задумався ні на секунду.  

 
Про подальші пригоди читайте тут: