Карпатське побачення

Цього року мені щастило бачити твої очі як ніколи часто. Востаннє так було мабуть ще в шкільно-студентські часи, коли ми щодня до ранку на березі річки втілювали у життя таке шалено-солодке та водночас терпке гасло «sex, wine and Rock-n-roll».
Ще за кілька хвилин до твоєї появи, я відчуваю на губах запах свіжих парфумів, що, випереджаючи тебе, приніс вітер. Ароматична суміш смерекових голок, ісландського моху та свіжого снігу, пульсуючи на вигині твоєї шиї заповнюють простір.

Сьогодні ти прийшла у елегантній шляпці із хмар з легкою вуаллю, яка не в силах приховати яскравий блиск твоїх очей.

Легкий вітерець, що здіймається від помаху твоїх довгих вій, і я тону у полум’ї світла. 

Від променів твого погляду пересихає у роті, серце б’є в груди як барабанний дріб, в животі літають метелики, навколо топиться сніг, а найчерствіші душі м’якнуть ніби печиво у молоці.

Ти знову підеш залишивши по собі ніжно-гіркий трав’яний  післясмак «Єгермейстеру» у моїх думках, а я неодмінно чекатиму на завтрашнє побачення у цей же час.    

Ти опускаєш вуаль, кокетливо підморгнувши наостанок, і нечутною легкою ходою розчиняєшся у горизонті. І лише теплий подих вітру згодом доносить твоє ледь чутне: «До побачення».

Ну і вже за традицією дивитись фото і читати розповідь можна під музичний супровід мого настрою