Бограч-паті. Гостра карпатська вечірка
Вам сняться Карпати? При вигляді світлин з горами у соцмережах ви кидаєтесь до наплічника і починаєте його набивати туристичним приладдям? Вам хочеться втиснути знайдене на полонинах сміттє в пащеку (тут є варіанти більш грубі) тому хто його там залишив? Ви шукаєте однодумців і друзів? Тоді традиційний фест «Бограч-паті» саме для вас.
Колись мандрівники з туристичного форуму вирішили зібратись та зварити разом мадярської зупки. Захід став традиційним, і на ці травневі свята проводився вже 12 раз.
Цього разу знову був побитий рекорд по кількості учасників, але точну кількість встановити не вдалось, оскільки є підозра, що не всі покинули алкоголь чи намети. На груповій фотці 73 любителі бограчу, ще одна, найменша 3-річна учасниця, вже дивилась сни в наметі.
Та залишимо організаційні моменти, адже потрібно знайомитись з новими учасниками, і вжити за зустріч з тими, з ким відходив не один десяток кілометрів карпатських стежок.
Трохи інші, але впевнений, не менш смачні, напої вживає і малеча.
Короткий перекус і всі за роботу. Хтось таскає, рубає і пилить дрова для ватри, а хтось грає дурника з пилкою.
Хтось нарізає інгредієнти на бограч.
Дівчата рвуть із тіста чипетке для зупки.
Перший дзвіночок. В руках карпатського гуру Олега дзвенить кришка від казанка, а отже настав час «мачаного хліба» і «півдеци» під бограч. Згідно традиції потрібно випити піісєть «гарячітєльного» і закусити шматком хліба вмоченого у шкварки з цибульком та пекучою паприкою.
Далі починає довго томитись мнєсо, а галявина набуває фестивальних ноток.
Швиденько створюється альтернативна ватра у якої вимальовується з два десятки спраглих до пісень учасників, і луна в горах підспівує народні українські хіти.
Майже 6 годин бограч, як власне і учасники, доходив до кондиції. Ці декілька годин проходячи повз запашні казани, виділялись такі слинки, що нам цілком могли позаздрити навіть собаки Павлова.
Вже при першій зустрічі бограчу і смакових рецепторів, останні просто шаленіють, як фанати «Барселони» після 5 голу в ворота «Реалу» в 2010-му. Крайня ложка ще зручно вмощується в шлунку, а руки вже насипають добавки.
Час минає так швидко, що не помічаєш як годинник показує нову добу, а змучений важким добиранням, відсутністю сну дві доби та «нарзаном» організм, натякає на теплесенький спальник у наметі.
Дякую всім і кожному особисто за можливість переживати такі чудові миті у своєму житті!
В матеріалі використані пару світлин Дениса Мирко.
Ну, а любителям відеоряду, поки що трейлер, відео про «Бограч-паті», також від Дена. Як буде повна версія, я обов’язково додам у коментарі.
Попередні відвідані мною «Бограч-паті»:
Зимовий bograch-party (matrac style)
Карпатський фестиваль «Bograch-party»
Карпатська Нарнія
Півдеци під бограч в горах
2 коментарі