Карпатська опера

Ти можеш відвідати Міланську Ла Скала чи Віденську оперу, і побачити гру найвідоміших акторів і почути найвизначніших тенорів світу. Можеш не їхати так далеко і насолоджуватись красою і величчю театрів Чернівців, Львову чи Одеси. А можеш податися в Карпати, де свої неповторні опери ставить природа.

Легкі туманні куліси магічно тануть, і поки ще не вщухли захопливі враження гостей театру роботою художника-декоратора, починається увертюра.

Увесь зал миттєво наповнюється чарівними звуками, а відлуння, що відбивається від лісу, створює неймовірний акустичний ефект.

Згодом на сцену виходить головний соліст вечору і софіти підсвічують лише його.

Голос розливається солодко і густо, як карпатський мед, а глядачі заворожено слухають арію «Жовто-гаряче сонце».

Опера проноситься ніби за одну мить і ось вже після фінального хору опускається хмарна завіса.

Під шалені овації глядачів актори виходять на поклін.

Публіка ще довго стоячи аплодує не розходячись навіть коли на сцені і за кулісами гасне світло.

Вже не витримують нерви й в старенької гардеробниці, яка голосно бурчить: «Чиї фліски лишились? Забираємо!».
Йдучи до намету босим, по ще мокрій від недавнього дощу траві, посміхаєшся від емоцій, що переповнюють. Ти ще не усвідомив до кінця, що щойно став свідком найкращої вистави у світі у постановці найгеніальнішого режисера.

Ну і звичайно куди ж в цьому випадку без музики. І думаю тут доречною буде саме ця пісня у виконанні саме цих співаків.