Там, де починається життя

З першим снігом, вранці, коли всі ще кутаються у ковдри, ти вже збираєш свій наплічник. Поки «ранкові пташки» у плетених кріслах на кухнях, вкриваються ліжником та гріють руки горнятком гарячого запашного трав’яного чаю з медом, ти наповнюєш свій термос і рушаєш у мандри.

Ти йдеш туди, куди підказує тобі шлях, не замислюючись над метою і глибоким сенсом.

Сріблястоверхі ялинки намагаються втримати гілками м’яку, майже прозору, ковдру, що грайливо стягує з них вітер.

Ти можеш не бачити гарних краєвидів в окутаних туманом горах, але головне, що цей туман розтанув у твоїх думках, і зараз вони чіткі і гострі немов морозні голки на деревах.

Твоя дорога це свобода. Свобода від робочих буденностей, від стереотипів та ніби необхідних речей, від політичних поглядів та віросповідання.

Не в церкві твій Бог, не в свічках, не в устах священика, він зараз тут, з тобою, поруч.

Серед десятка стежок ти підсвідомо обираєш одну, яка завжди приводить туди, де тебе чекають.

Де тріскіт полінець у пічці і тиша, яку всі розуміють, змінюється дружнім сміхом. Де запашний бануш та гарячий чай з лимоном смачніші за найдорожчі делікатеси. Там де ти розумієш, що ти живеш.

П.С. Локація: гора Ягідна, гора Ліснів, 27.12.2014р.

Настроєва музика: