Чому і що я люблю в гірських озерах? Люблю тишу, можливість посидіти на березі, споглядати як вітер хвилює його плесо. Люблю спостерігати за озером коли я один. Зовсім інші відчуття. Тільки ти і величезна водойма, яка зараз говорить лише з тобою, усміхається тільки тобі і дивиться тобі в очі своїми прозорими блакитно-смарагдовими очима.   Якщо ви також все це любите то вам тоді точно не на Синевір. Єдиний варіант то прийти туди ще до сходу сонця. Та ми знали, що від полонини Гича йти нам 12 кіл...
Читати далі →

На полонину Гича ми потрапили вже після сьомої. Сонце тікало на захід послаблюючи свої палкі обійми та подовжуючи тіні смерек на яскраво зеленій траві.  Краса навколо «ложила» стрілку на спідометрі «феншуйності». Та це була не остання приємна несподіванка. Я знав, що на полонині є будиночок, що в 2012 році був капітально відремонтований моїми друзями з ГО «Карпатські стежки», але його стан нині, вразив навіть мої очікування. Пластикові вікна, поручні захист від коней, задуті пінкою щілини, зр...
Читати далі →

Перша вершина третього дня походу — гора Яйко Ілемське (1679м). Від будиночку ми досить швидко переходимо з одного хребтика на інший по схилу Яйка, а потім без наплічників забираємось на кам’янисте яєчко. Походження назви гори розумієш одразу коли дивишся на неї зі сторони. Є щось в цій простій, на перший погляд, та просторій вершині. Якась позитивна енергетика та велич. Принаймні настрій в усіх чотирьох учасників походу був пречудовий. А коли відповідний настрій, то й знімки виходять шалено-...
Читати далі →

Хтось любить в горах вершини з краєвидами, хтось дивитись на вершини з кулуару, хтось ліси, хтось гарні стежки, хтось ріки, але мені простіше, — я люблю все! Хребет Аршиця то, як кажуть, «ол інклюзів». Тут тобі і вершин з непролазними жерепами і гарними краєвидами, і загадковий старий ліс, і ріки, і озера, і стрімкі підйоми… Звичайно коли ми йшли траверсовою стежкою хребта на початку травня під сумну музику дощу, все сприймалось інакше, тепер же кожен метр цієї казки радував око. Яскраво-зеле...
Читати далі →

Ти можеш відвідати Міланську Ла Скала чи Віденську оперу, і побачити гру найвідоміших акторів і почути найвизначніших тенорів світу. Можеш не їхати так далеко і насолоджуватись красою і величчю театрів Чернівців, Львову чи Одеси. А можеш податися в Карпати, де свої неповторні опери ставить природа. Легкі туманні куліси магічно тануть, і поки ще не вщухли захопливі враження гостей театру роботою художника-декоратора, починається увертюра. Увесь зал миттєво наповнюється чарівними звуками, а відл...
Читати далі →

Я повернувся! Місяць я марив Росоханом, і подолавши черговий 11-годинний транспортний квест «Чернівці-Івано-Франківськ-Калуш-Осмолода» та 13 кілометрів пішки, я знову тут. Минулого разу ми ломились крізь сніги і нас добряче сполокав дощ, що не дав нам сповна насолодитись Росоханом. Тож сонячний прогноз на цей похід тільки додавав нетерпіння побачити озеро у всій красі. Але всі мої сподівання були вкотре вщент розбиті і перевершені реальністю. Це озеро з іншого виміру. Якогось чистого та водноч...
Читати далі →

Тільки на 6 день походу я добрався до своїх улюблених водоспадів. Манявський водоспад хоч місце і попсове, і на вихідні я вам взагалі не раджу туди потрапити через сусідство з тисячею людей, але там є що подивитись. Головне йти з людиною яка там була і покаже усі три водоспади, та неперевершені міні-каньйони з чудовими ванночками і мініатюрними водоспадиками. Сам же Манявський водоспад один з найгарніших в Україні і в моєму особистому рейтингу знаходиться на першому місці. В кінці невеличкого...
Читати далі →

П’ятий день походу видався мабуть самим насиченим і можна впевнено сказати, що цього дня було все. Тоня святкувала своє день народження, тож у святковому настрої незвично довго спали. Вийшли ми тільки о 12-ій. Маршрут передбачав легку 5-кілометрову прогулянку дорогою до Старої Гути, потім перехід по селу і 12 кілометрів до Манявського водоспаду. У сільмазі натрапивши на блага цивілізації вперше за 5 днів, пригощаємось морозивом і докуповуємо необхідні продукти. Вибір в магазині був невеликий т...
Читати далі →

Після бограчування і зимово-осінньої Аршиці з її озерами, на 3 день походу настала довгоочікувана весна. Ми швиденько добігли до Осмолоди і «стали» на маршрут на хребет Матагів з його ефектними вершинами Висока (1803м) та Ігровець (1804м). Підйом хоча й був стрімким, але віддячував нам краєвидами, що після дощово-хмарної Аршиці був як моцна бриндзя до банушу. Але з набором висоти повернувся й сніг, який своїм, вже троха брудним, але ще товстим простирадлом, щільно закривав схили хребта....
Читати далі →

Є у Карпат дві проблеми, — вирубки лісу і сміття. Обидві проблеми вирішити неймовірно складно. В першому випадку перед кожною вирубкою потрібно завішати на смереках тих хто кришує цей бізнес. Вибачте за радикалізм, але мабуть тільки так в наш час потрібно діяти. В переважній більшості випадків це будуть, ті хто мав би з цим боротись: мєнти, прокурори, судді, депутати різних рівнів, міністри і т.д. На жаль зі зміною влади з виродків регіоналів на чарівні демократичні сили, змінились тільки темпи...
Читати далі →