Олексій Пономаренко
Рейтинг
+1314.56
Сила
4059.14

Олексій Пономаренко

o-ponomarenko

Лісова фея

Нам було по 15. Все тільки починалось і наш юнацький максималізм казав, що серйозніше вже бути не може, і ми йому щиро вірили. В диму міцних цигарок ми слухали «The Cranberries» запиваючи його дешевим вином і були найщасливішими на світі. Я писав наївні пісні, банально римуючи «кров» та «любов», і ми, крізь відкриті вікна, діставали своїм гітарним співом кожного хто насмілився спати у ці чудові теплі ночі. Я своєю «Лісовою феєю», яку присвятив тобі, а ти, переспівуючи Долорес О’Ріордан, ніжно ...
Читати далі →

10 секунд в обіймах водоспаду Пробій

Зараз, вже з позиції побаченого і осягнутого, звичайно ж, дуже веселять люди, які факт перебування в Яремче вважають походом в  гори, а Пробій водоспадом. Та все ж і я, шалено закоханий у водоспади, останні роки із блиском в очах дивився на Пробій. Та дивився я не тому що це якийсь визначний водоспад, а тому що я хотів його пройти на катамарані. Мрія вималювалась десь після третього сплаву Черемошем і перегляду відео проходження Яремчанського водоспаду, як тоді здавалось, недосяжного для мене. ...
Читати далі →

Бограч-паті. Гостра карпатська вечірка

Вам сняться Карпати? При вигляді світлин з горами у соцмережах ви кидаєтесь до наплічника і починаєте його набивати туристичним приладдям? Вам хочеться втиснути знайдене на полонинах сміттє в пащеку (тут є варіанти більш грубі) тому хто його там залишив? Ви шукаєте однодумців і друзів? Тоді традиційний фест «Бограч-паті» саме для вас. Колись мандрівники з туристичного форуму вирішили зібратись та зварити разом мадярської зупки. Захід став традиційним, і на ці травневі свята проводився вже 12 ра...
Читати далі →

Озеро Росохан

Моя любов до води загалом і гірських озер та водоспадів зокрема, відома давно. Серед озер я за два роки відвідав усі найбільші високогірні озера. Останніми в цьому списку стояли два озера Західних Ґорґан: Росохан і однойменне озеро з хребтом Аршиця. Дістатись туди не так то й просто, тож у планах був візит до них у травні, навіть ціною того що не потраплю на славнозвісний фест «Бограч-паті». Та з радістю дізнався, що місцем проведення першотравневого заходу обрали полонину неподалік озера. Зран...
Читати далі →

Жити потрібно так, щоб заздрити самому собі

Все життя ми знаходимось у пошуках. Пошуках себе, партнера, грошей, роботи, гармонії, гострих відчуттів, рівноваги, справедливості, в кінці кінців, відповіді на питання «якого кольору то бісове плаття»… Цей список можна продовжувати, але у кінцевому підсумку ми шукаємо можливість жити! Жити отримуючи задоволення від кожного дня, миті і кожної дрібниці, жити аби заздрити самому собі. Вкотре переглядаю світлини з останнього походу, і увесь час думав, що це ностальгія, але тепер я точно переконани...
Читати далі →

По той бік дерев

Милуючись гірськими краєвидами, ми сприймаємо загальну картинку й інколи несправедливо оминаємо деталі, які створюють настрій та атмосферність в поході. Сьогодні мова про звичайні на перший погляд дерева. Але якщо придивитись, то можна бачити все більш повно та яскраво. І ці деталі доступні кожному без окулярів. Просто вдивляйся і насолоджуйся своєю уявою і новими образами. Сонце грає у піжмурки ховаючись за міцні довгоногі смереки, розігріваючи при цьому їхню кров до стійкого хвойного аромату...
Читати далі →

Біле слоненя

Ще коли я Карпати пізнавав лише по фото у мережі інтернет, на очі мені потрапила фотографія обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський (ПІЧ). Обліплена важкою сніжно-крижаною ковдрою, вона нагадувала величезного білого слона. Власне «Білий слон» і є другою, неофіційною назвою обсерваторії. Тоді, мрії туди потрапити, здавались чимось нереальним і нездійсненним… Пройшло 4 роки. Вперше на ПІЧ я піднявся в листопаді минулого року, тепер же ми з компанією вирішили навідатись у гості до білого слон...
Читати далі →

Гастрономічний Львів

Днями відвідав Лемберг з футбольною і гастрономічною метою. Футбольна мета була товариська зустріч збірної України з латвійцями, ну а інша частина, спроба охопити якомога більше симпатичних закладів аби посмакувати місцеве пиво і наїдки. Вперше їхав без фотіка, але пару знімків на телефон зробив, тому вибачайте за якість. Враховуючи, що економія має бути економною, загальний вагон, друга полка, рюкзак під голову і всього на всього 40 гривень туди й назад. Ще 50 гривень вартувала перепустка на «...
Читати далі →

Ото була весна

Вирушаючи на чергову пробіжку, згадавши про неймовірну кількість крокусів на одному із подвір’їв приватного сектору по дорозі до стадіону, прихопив з собою фотоапарат. Погода чудова, в повітрі аромат пробудження природи, хоча і з легким присмаком автомобільних вихлопів і вже звичного весняного пилу, що вітер носить з собою. Востаннє коли я бачив цю ділянку квіти ще тільки збирались розкриватись, тож зараз фіолетова галявина просто вразила. Поміж фіолетового моря яскраво виділялись на сонці бі...
Читати далі →

Карпатське побачення

Цього року мені щастило бачити твої очі як ніколи часто. Востаннє так було мабуть ще в шкільно-студентські часи, коли ми щодня до ранку на березі річки втілювали у життя таке шалено-солодке та водночас терпке гасло «sex, wine and Rock-n-roll». Ще за кілька хвилин до твоєї появи, я відчуваю на губах запах свіжих парфумів, що, випереджаючи тебе, приніс вітер. Ароматична суміш смерекових голок, ісландського моху та свіжого снігу, пульсуючи на вигині твоєї шиї заповнюють простір. Сьогодні ти при...
Читати далі →